Зміст

    Про цей молитовник
    Як подолати хворобу
    Молитви на різну потребу
    Молитви за хворих
    Молитви хворого під час недуги
    Канон за недужого
    Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони «Цілителька»
    Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони «Всецариця»
    Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони «Годувальниця»
    Акафіст святому великомученику і цілителю Пантелеймону
    Акафіст подячний «Слава Богу за все»
    Навчання та поради святих
    Псалом 90
    Українські прислівʼя на поміч

Про цей молитовник

Тут зібрано основні молитви за уздоровлення. Крім окремих молитов і канону за недужого подано перлини богонатхненної творчості: акафісти до чудотворних ікон Богоматері «Цілителька» та «Всецариця», що особливо прославилися зціленням різноманітних недуг, чудотворної ікони «Годувальниця», до якої, крім іншого, моляться за здоровʼя дітей, а також акафіст до найвідомішого святого цілителя — вмч. Пантелеймона. Завершує молитовник один із найпрекрасніших акафістів — «Слава Богу за все», який корисно читати як у хворобі, так і на подяку Богові за одужання; також його корисно читати близьким хворого.

Передмова до молитовника відкриває головні духовні засади, потрібні недужому та його рідним у боротьбі з хворобою: те, без чого перенести й подолати хворобу буває дуже важко.

У всіх молитвах подано стандартну форму «раба Твого» (зціли раба Твого), але в цьому місці кожен має підставляти потрібне: «рабу Твою» чи «рабів Твоїх».

Хто молиться за поранених воїнів, може замість «хворий» чи «недужий» казати «поранений» («Зглянься на пораненого раба Твого»; «зціли його рани» тощо).

У багатьох словах, особливо в акафістах, проставлено наголоси, оскільки читці, особливо ті, що недостатньо знають літературну українську мову, нерідко помиляються в наголошуванні навіть простих слів. Для зручності наголоси подано й у багатьох довгих словах, в іноземних іменах і назвах. Також ставимо наголоси у словах, які священики й миряни звикли наголошувати по-московськи, помилково вважаючи таку вимову церковнословʼянською, але ці слова мають споконвічний наголос у богослужбовій практиці Руси-України: че́сний, всече́сний (а не чесни́й, всечесни́й); дару́й (а не да́руй); імʼя́ (а не íмʼя); Хри́сте (а не Христе́); Утіши́телю (а не Утíшителю); Агапíт (а не Ага́піт). Слова, що мають по два нормативних наголоси (ми́лости́вий; сподо́бити́ся; Го́споде́ві; лю́дськи́й тощо) залишено ненаголошеними.