Владика Калліст вважав цю книгу «катехізисом для дорослих». У ній систематично викладено основи православного віровчення і, водночас, вона дає набагато більше, аніж катехізис. Недаремно стільки разів багатьма мовами вона перевидавалася в різних країнах Європи, стаючи путівником для тих, хто відкриває для себе, що «бути християнином — означає бути мандрівником». До того ж мандрівником на шляху, який не є езотеричним знанням, який відкритий для кожного, хто готовий стати на нього. «Дороговкази, які ми перейняли від інших, ніколи не зможуть передати того, чим є насправді цей шлях... Кожен особисто покликаний перевірити те, чого він навчився... Ніхто не може стати християнином другого сорту».

Смисл богословських понять розкривається лише тому, хто намагається жити ними — ось головна думка книги. «Християнство, — пише Владика Калліст, — більше, ніж учення про світобудову, більше, ніж послідовно викладена теорія... воно — спосіб життя у найглибшому і найповнішому розумінні цих слів... Христос не сказав: „Я — стародавня традиція“; Він сказав: „Я — Життя“». Він переконливо показує, як у вченні та в діянні Православної Церкви поєднуються такі, здавалося б, протилежні полюси — звитяга та смирення, жага до пізнання — і „шлях незнання“, як окремі неповторні стежки збираються врешті-решт у єдиний Шлях до найвищої зустрічі. Той, кому поталанило стати на цей Шлях — водночас і послідовник святоотцівського Передання, і першопроходець.